У своїй живописній творчості він дотримується напряму сюрреалізму, а лейтмотивом – людина, а точніше той зв’язок, який пов’язує її з широко зрозумілим світом природи. На своїх картинах художник найчастіше показує жіночий портрет або постать людини, що виникає на тлі дикої, неприборканої природи. Природа, зображена на картинах, ідеалізована, з чітко визначеною формою та гіпнотизуючим, інтенсивним колоритом. Картини Якобчака також демонструють його інтерес до філософії, містики та таємниць, які криються у Всесвіті.